Е Економіка · Україна Макроаналітичний журнал
Інвестиції · 2026-07-26

Приватизація держактивів: чому мала працює, а велика буксує

Приватизація в Україні має репутацію теми, у якій багато оголошень і мало результатів. Це справедливо лише частково: мала приватизація останніми роками працює як налагоджений конвеєр, тоді як великі об'єкти справді залишаються переважно в переліках. Причини цієї асиметрії варті розгляду, бо вони пояснюють більше про інвестиційний клімат, ніж будь-які рейтинги.

Чому мала приватизація працює

Її механізм побудований так, що мінімізує роль людського рішення. Електронний аукціон з відкритим доступом, стартова ціна, що знижується за відсутності попиту, короткі строки і невелика вартість входу. Покупець бачить процедуру повністю, і саме прозорість, а не привабливість активів, забезпечила ліквідність цього сегмента.

Об'єкти тут переважно невеликі: приміщення, окремі будівлі, майнові комплекси невеликих підприємств, об'єкти незавершеного будівництва. Для місцевих бюджетів це помітне джерело надходжень, для економіки — повернення активів у господарський обіг.

Чому велика буксує

З великими об'єктами діє інша логіка, і перешкоди тут не процедурні, а структурні.

Оцінка в умовах невизначеності. Ринкова вартість підприємства залежить від прогнозу грошових потоків. Коли горизонт прогнозування коротший за строк окупності, будь-яка оцінка стає предметом спору — і продавець ризикує згодом відповідати за продаж «задешево».

Воєнні ризики. Для промислового активу з фізичною інфраструктурою ризик пошкодження є визначальним. Без механізму покриття цього ризику коло потенційних покупців звужується до тих, хто вже присутній у країні.

Юридична історія. Багато великих підприємств мають незавершені судові процеси, спірні права на майно або обтяження, успадковані з попередніх десятиліть. Приведення активу до придатного для продажу стану інколи триває довше, ніж сам продаж.

Питання боргів. Підприємство з накопиченою заборгованістю продається або разом із нею — і тоді ціна прямує до символічної, або після реструктуризації — і тоді процес затягується на роки.

Аргумент, який часто губиться

Публічна дискусія про приватизацію зазвичай зводиться до питання, скільки грошей отримає бюджет. Це найменш важливий її аспект. Надходження від продажу навіть великого об'єкта є разовими і в масштабі бюджету малопомітними.

Значно вагоміші два інші ефекти. Перший — припинення дотування: частина державних підприємств роками споживає ресурс замість того, щоб його створювати, і кожен рік відтермінування має цілком конкретну ціну. Другий — інвестиції нового власника, які зазвичай кратно перевищують ціну придбання і дають податки та робочі місця роками.

Що робить процес успішним

Досвід країн, які проходили порівнянні трансформації, вказує на кілька умов, які мають більше значення, ніж швидкість.

  • Незворотність результату. Ризик того, що угоду скасують у суді через кілька років, знижує ціну сильніше за будь-які економічні фактори. Стабільність права власності коштує дорожче за будь-яку передпродажну підготовку.
  • Прозорість без винятків. Одна непрозора угода знецінює репутацію всього процесу і відлякує саме тих інвесторів, заради яких він задумувався.
  • Реалістичні зобов'язання покупця. Інвестиційні умови, які неможливо виконати, або не виконуються, або відлякують серйозних учасників на користь тих, хто не збирається їх виконувати.
  • Підготовка активу до продажу. Аудит, впорядкування прав на майно, зрозуміла звітність. Актив, який покупець не може оцінити, продається з дисконтом, що перевищує вартість підготовки.

Найближча перспектива

Реалістичний сценарій — збереження нинішньої асиметрії: мала приватизація залишається стабільним працюючим механізмом, велика рухається окремими показовими угодами, кожна з яких радше тестує процедуру, ніж формує тренд.

Перелом настане тоді, коли з'явиться працююче покриття воєнних ризиків для промислових активів. До того моменту коло покупців великих об'єктів залишатиметься вузьким, а ціни — нижчими за справедливі.

Теми: #приватизація#держактиви#інвестиції

ihorkushnir.org.ua — макроаналітичний журнал.